Бушівське городище (В рамках акції "Київська Русь Сьогодні")

Бушівське городище

 
 
Історична довідка
 Бушівське городище виникло на місці городища, закладеного ще у скіфські часи. Існуючі на сьогодні вали датуються кінцем ХІ ст. За 6 км північніше від Бушівського городища знаходяться залишки городища Торческ – літописного адміністративно-політичного центру Пороського удільного князівства часів Київскої Русі.
Для захисту Русі від половців у ХІ столітті по річці Рось (в «Пороссі») було зведено лінію укріплених поселень, які заселювались чорними клобуками, торками та берендеями – тюркськими кочовими племенами, що знаходилися на службі у київського князя та несли охорону південних рубежів Києва. Бушівське гродище, так само як і Торчеськ, Юріїв, Корсунь тощо, належало до таких міст – прикордонних укріплень Київської Русі.
 
Топографія

 

Городище знаходиться у межиріччі р. Рось та Гороховатка. В плані воно має еліптичну форму. Площа городища приблизно 5 га. Висота валів на сьогодні сягає біля 3-х метрів, а західний вал зі сторони Росі доходить 4-х метрів заввишки та має рів. З півночі вал частково розмитий руслом р. Гороховатки. Там же, на вершині валу, за декілька днів до нашого приїзду проводився розкоп (залишилась засипана яма площею біля 1,5 м2), мета розкопу невідома.
Городище має три входи: пн-зх та пд-сх знаходяться симетрично один напроти одного, третій вхід – пн-зх,  біля нього установлений пам’ятний знак, що дана територія є археологічною пам’яткою.
 
 Одразу складно зрозуміти, що це колись було місто з укріпленням – схили валів подекуди заросли деревами та кущами, Гороховатка розмиває вали укріплення, розоране поле підходить до валів на відстані 2.5 метрів. Раніше, ще років шість тому, на території городища вирощували кукурудзу, зараз його використовують під сінокіс.  
 
 
 

Ткачук Леся (Леля)