Городище міста Василів (В рамках акції "Київська Русь Сьогодні")
Історія.
Виникнення міста Васильків датується 988 роком. Історичні джерела свідчать, що місто заснував князь Володимир Святославович і назвав його Василевом — своїм іменем, яке одержав після прийняття християнства. Перша літописна згадка про існування міста належить до 966 року, коли князь Володимир зазнав тут поразки при битві з печенігами. Тоді він дав обітницю, що врятується, побудує у Василеві Преображенську церкву. Через рік церква була побудована.
Василів відігравав роль важливого опорного пункту: земляні вали, глибокі рови, наповнені водою, річка Стугна, навколишні ліси полегшували боротьбу з ворогом. А під час князівських міжусобиць ХІІ-ХІІІст . У Василеві збирали свої дружини князі для боротьби з суперниками.
Стародавній Василів був одним із ремісничо-торгових центрів. Через нього вів так званий Василівський шлях, що вів з Києва до країн Західної Європи.
У 1157 році Василько Юр`євич одержав удільне володіння від свого батька київського князя Юрія Володимировича Поросся й Василів. Він і перейменував місто на Васильків.
У Василеві, як гадають, у родовитій сім`ї народився Феодосій Печерський (бл. 1036–1074 рр.), один з перших ігуменів Києво-Печерського монастиря.
У 1240 році місто зруйнували монголо-татари . Відтоді Васильків занепав, перетворився на село. В другій половині ХІІІ ст. воно стало володінням Києво-Печерської Лаври. В середині ХІVст. Разом з Київськими землями перейшло під владу Литовської держави.
Топографія.
Городище Х-ХІІІ ст. давнього міста Василів знаходиться у пн-сх частині міста Васильків Київської обл. на лівому березі заплави р. Стугна, біля церкви Антонія та Феодосія. Це городище у ХV–XVII cт. Було включене до складу нових укріплень, що знаходяться на пн від городища за сучасним кладовищем.
Городище Х-ХІІІ ст складається з трьох частин, що простягаються із зх на сх.
- Перша частина займає мис площею 0,9 га із крутими схилами зараз ця частина городища — засмічений пустир
Фото першої частини городища із зх на сх.
— Друга частина оточена валом, на цій частині стоїть собор Св. Антонія і Феодосія, побудований у 1758р. архітектором С.Ковніром.
Фото другої частини із сх на зх
- Третя частина — посад площею 130 га була оточена зовнішнім валом, його залишки довжиною приблизно 700 м. Посад зараз частково розораний під городні ділянки, тут же стоїть пам’ятний знак, на якому відсутня табличка.
Пам’ятний знак.
Література:
1. «Історія міст і сіл Української РСР. Київська область» Голова редколегії Рудич Ф.М. Інститут Історії Академії Наук УРСР. Київ 1971р.
2. Шандрик Н.І. Довідник з археології України. Київська область. Київ, Наукова Думка 1977
3. Кучера М.П.,Словяно-руські городища 8–13 ст., Київ 1999
4. «Від Трипільської культури до сучасності.Путівник-довідник » Головний редактор Коцур В.П., Київ 2004
2. Шандрик Н.І. Довідник з археології України. Київська область. Київ, Наукова Думка 1977
3. Кучера М.П.,
4. «Від Трипільської культури до сучасності.
Інші фото городища yar-tur .kiev.ua/gallery/index/id_gallery_category/20/
Ткачук Леся (Леля)