Новости археологии

[luchezar]

В Новгороде обнаружены древнейшие рукописные тексты
 
В ходе летних раскопок 2000 года на древнем городище в Новгороде были обнаружены навощенные таблички с текстами 75-го, 76-го и 67-го псалмов. Кроме того, они содержат текст проповеди. Датирована находка первой четвертью XI века.
Руководитель раскопок, один из ведущих российских археологов Валентин Янин, только что доложил об этом на научной конференции, передает московская англоязычная газета The Moscow Times.

Эта находка рассматривается как крупнейшее открытие. Дело в том, что до сих пор самый древний текст, найденный в Новгороде, тоже псалом, был датирован 1056 годом.

Таким образом, нынешняя находка показывает, что принятое в 989 году в Киеве христианство распространилось по Руси, вплоть до отдаленного Северо-Западного региона, гораздо быстрее, чем считалось раньше

[Artemson]

Интересный раздел и надеюсь, он будет пополнятся почаще. А если сюда и ссылочки попадут на источники, то ваще хорошо!

[luchezar]

Клад серебряных гривен. Hoard Silver grivna ingots.
Кладовый комплекс серебряных платежных слитков XII века.

В мае 2002 г. был найден клад, состоящий из слитков различных типов и их обломков (в количестве 51 экз., общим весом 12002,58 г).
На основании их изучения сделаны следующие выводы:
1) Предметы являются серебряными платежными слитками, имевшими хождение на Руси в ХI-ХУ вв.;
2) Слитки принадлежат единому комплексу и делятся на 2 большие группы:
I - лепешки камского серебра (булгарского типа) - 19 экз.;
II - ?черниговского? (северорусского, по определению Н.Ф.Котляра, 1996) типа- 32 экз.,
в свою очередь, делятся на 2 подгруппы: ромбовидные (23 экз. - ?? 50 и 51 являются
фрагментами одного слитка) и вытянутой подпрямоугольной формы с закругленными концами (8 экз.). (Описание каждого из платежных слитков и их изображения помещены на 18 страницах).
Эти типы платежных слитков, являясь наиболее ранними (наряду с новгородским и киевским), начинают появляться с конца XI в. Обслуживают крупные платежи на довольно обширной территории средневековой Руси. Клады с ?черниговскими? слитками и слитками-лепешками также встречены за ее пределами - в Прикамье, а также в Польше и на о.Готланд (на о.Готланд вместе с лепешками камского серебра).
По характерным особенностям поверхностей и весовым характеристикам все слитки являются типичными для указанных типов платежных слитков средневековой Руси и не вызывают сомнений в своей подлинности, а комплекс в целом может быть датирован XII в.
Комплекс имеет большую научную и историческую ценность и представляет интерес для музейного собрания.


http://www.grivnaklad.narod.ru/

[luchezar]

Поховання X стол?ття на Соф?йськ?й площ? в Ки?в?
Г.Ю. ?вак?н, В.К. Козюба
?нститут археолог?? НАН
Укра?ни
--------------------------------------------------------------------------------
   
Для истории характерен интерес скорее к действительным, единичным, конкретным событиям, чем к законам и обобщениям
Карл Поппер.
Нищета историцизма

К?нець I тисячол?ття нашо? ери проходив п?д знаком бурхливого розвитку сх?днослов'янського етносу. Набирала оберт?в як внутр?шня, так ? зовн?шня колон?зац?я сх?дно?вропейських простор?в. Слов'янська цив?л?зац?я п?д час сво?го поширення почала стикатися з ?ншими цив?л?зац?йними центрами, як? оточували ?? з ус?х напрямк?в - В?зант??ю на п?вдн?, феодальною ?вропою на заход?, в?к?нгами на п?вноч? та могутньою Хазарською державою на сход?. Кожний з цих центр?в мав певний вплив (в р?зн? часи - р?зний) на розвиток пол?тично? ?стор?? молодо? давньорусько? держави, а в?сь п?вн?ч-п?вдень - "шлях ?з варяг?в у греки" - взагал? стала основою об'?днання сх?днослов'янських племен в ?дину державу.

Зм?ни в?дбувались також ? всередин? сусп?льства. Давн? родо-племенн? в?дносини почали зам?нюватись б?льш сильними та д?нам?чними феодальними в?дносинами. В?дбувалось активне проникнення на Русь християнсько? рел?г?? з п?вденного та зах?дного напрямк?в, розповсюджу?ться слов'янська писемн?сть. Русь завдяки торг?вельним та культурним контактам ста? частиною величезного ?вропейсько-аз?йського цив?л?зац?йного св?ту.

Трансформу?ться ? сам св?тогляд наших предк?в, про що красномовно св?дчить зм?на форми ?х поховально? обрядност?. На зм?ну т?лоспаленню (кремац??) приходить обряд т?лопокладення (?нгумац??), який остаточно утверджу?ться з прийняттям християнства. Цей перех?д найб?льш яскраво спостер?га?ться в найбагатших похованнях цього часу, як? належали до групи так званих "дружинних" поховань. Найв?дом?ш? з них досл?джено на чотирьох величезних курганних могильниках, розташованих на вже згаданому "шляху ?з варяг?в у греки" - Гньоздовському (б?ля Смоленська), Шестовицькому (поблизу Черн?гова), Черн?г?вському та Ки?вському. Пом?ж них особливе м?сце займають "зрубн? гробниц?" - п?дкурганн? поховання за обрядом ?нгумац??, в яких ст?нки могильних ям були обкладен? деревом.

На сьогодняшн?й день в?домо всього 18 поховальних камер, досл?джених археологами за останн? стор?ччя на територ?? давнього ядра Ки?ва. На жаль, величезний курганний могильник, що ?снував у IX-X ст. ? нал?чував багато сотень поховань, майже знищений за тисячол?тню ?стор?ю м?ста. Т?льки щасливий випадок допомога? сучасним досл?дникам вивчити особливост? поховального обряду киян язичницьких час?в.

Одна з таких нагод випала в травн? 1998 р., коли п?д час нагляду за реконструкц??ю Соф?йсько? площ? була виявлена поховальна камера X ст. Цей надзвичайно ц?кавий, ун?кальний за сп?вв?дношенням речей та деталей поховального обряду, комплекс ? поки що ?диним не т?льки на територ?? Ки?ва, але й ус??? давньорусько? держави.

Поховання розташовувалось в п?вн?чно-зах?дн?й частин? площ?, близько Рильського провулка. В X ст. це була околиця м?ста, "поле вне града" (за л?тописом), де сходились основн? шляхи до м?ста. П?зн?ше, п?д час розширення Верхнього м?ста Ярославом Мудрим, саме по напрямкам цих шлях?в сполучень було збудовано м?ськ? брами - Жид?вську, Золоту та Лядську.

 
читайте дали на http://archaeology.kiev.ua/journal/050900/ivakin_kozyuba.htm

[luchezar]

и еще(девушкам)
Многобусинные височные кольца на землях Южной Руси

М.В. Панченко,
НИИПОИ МКИ Украины, Киев

--------------------------------------------------------------------------------

Среди памятников юго-западной части Новгородской земли хорошо известны своеобразные украшения, состоящие из проволочного кольца с нанизанными на него пустотелыми, составленными из двух половинок бусинами. Практически во всех случаях один из его концов завершает спиралевидный, зав?рнутый внутрь кольца завиток, а второй - сквозное отверстие-ушко. Изучение морфологической эволюции таких колец и их корреляция с сопутствующим материалом позволила ряду исследователей доказательно соотнести их с древностями водских плем?н [Седов В.В. 1953, с. 194; 1987, с. 37; Лесман Ю.М. 1982, с. 65-74].

http://archaeology.kiev.ua/journal/050902/panchenko.htm

[luchezar]

Щекавицький могильник у Ки?в?
?.?. Мовчан, Я.?. Боровський, С.?. Климовський
В.М. Гончар
?нститут археолог?? НАН
Укра?ни
--------------------------------------------------------------------------------
   
У 1995 р. Староки?вською експедиц??ю проводились розкопки грунтового давньоруського могильника на гор? Щекавиця в Ки?в?. Вперше ця пам?ятка була в?дкрита розв?дкою 1992 р. Тод? було виявлено 6 поховань давньоруського часу. В двох з них знайдено 3 кулькопод?бн? гудзики та ср?бн? скронев? к?льця.
У 1995 р. могильник, що займав невеликий останець на центральн?й частин? гори, розкопано повн?стю по вс?й площ? - близько 1 тис. м2. В ?стор?? досл?дження гори Щекавиц? це перший випадок, коли розкопки проводились такою значною площею. Культурний шар на останц? в?дсутн?й, отже протягом усього часу в?н використовувався виключно як кладовище. Однор?дн?сть грунту робила можливою у б?льшост? випадк?в ф?ксац?ю поховальних ям, як? були впущен? у передматериковий суглинок на глибину 0,8-1 м. Усього виявлено ??? поховань. В середньому - одне на 8 м2. В к?лькох випадках простежу?ться двоярусн?сть поховань.

Привертають увагу 4 випадки, де ч?тко ф?ксу?ться обряд поховання. В них к?стки неб?жчик?в через якийсь час було частково викопано та складено поруч. В одному з таких поховань знайдено пл?нфу-?зножницю. Можливо, це ? проявом афонського чернечого обряду ?перемивання к?сток?.

Загалом поховання з одн??ю особою становлять 80% могильника, перепоховання - 3,6%, групов? - 6,3%, зруйнован? та знах?дки окремих череп?в - 10%. До групових в?днесено ? два поховання, як?, ймов?рно, походять з? зруйнованого кургану. З виявлених 12,6% м?стили ?нвентар. Найб?льш численну категор?ю становлять кулькопод?бн? гудзики : по одному ?х виявлено у 6 похованнях ? 3 в одному. Особливо ц?нною знах?дкою ? монета-прив?ска, виявлена у похованн? чолов?ка в?ком 22-25 рок?в. Монета ? насл?дуванням денар?ю XI ст. Оттона та Адельгойди. В двох похованнях виявлено ср?бн? скронев? к?льця. В чотирьох випадках знайдено : скляну чашу, к?льце в?д сумки, н?ж та к?льце в?д сумки, пл?нфу-?зножницю.

У 36% загально? к?лькост? поховань знайдено 10 цвях?в в?д труни. ?х довжина колива?ться в?д 10 до 13 см. Виняток становлять два потужн? костил? довжиною 16 ? 18 см. К?льк?сть цвях?в у похованнях значно вар?ю?ться. Поховання з 1-4 цвяхами становлять 90% в?д таких. По одному випадку припада? на поховання з 5, 6, 8, 12 цвяхами.

375 поховань, визначених антропологом В.Д. Дяченко, 64% складають чолов?ч?, 26% - ж?ноч?, 10% - дитяч?. За в?ком чолов?ки становлять : в?д 50-60 рок?в - 25%; 30-50 р. - 40%; 20-30 р. - 25%; молодш? - 10%. Ж?нки в?дпов?дно : 30-50 рок?в - 46%; 20-30 р. - 50%; молодш? - 2%. Ц?каво, що жодного ж?ночого поховання в?ком понад 50 рок?в не виявлено.

Отже, за складом могильник ? загальном?ським. У засипц? поховань, як ? за ?х межами, знайдено незначну к?льк?сть керам?ки та 4 розвали посудин. В середньому знах?дки становлять 1 одиницю на 1 м2. Дом?нуючою серед них ? гончарна керам?ка XI ст. Керам?ка XII ст., як ? Х ст., представлена незначною к?льк?стю. Повн?стю в?дсутня керам?ка XIII ст.

На п?дстав? ус??? сукупност? даних Щекавицький могильник дату?ться к?нцем Х-Х?? ст. Припинення його функц?онування може бути пов?язано як з обмежен?стю площ? так ? з загальними зм?нами у соц?альн?й топограф?? Ки?ва XII ст.

[luchezar]

Письменные известия о карелах (X-XVI в).

--------------------------------------------------------------------------------
С.И. Кочкуркина, А. М. Спиридонов, Т.Н. Джаксон.

--------------------------------------------------------------------------------
Петрозаводск.
1996

http://www.around.spb.ru/history/wricorela/gramota.php